середу, 16 жовтня 2013 р.

Дерево, в якому плаче вітер...

..довгі, тоненькі гілки цього дерева легко колишуться від найменшого дотику вітру... гілки, які непохитно тягнуться вниз... рано вранці, коли роса омиває землю живлющою прохолодною вологою, на тонких листках з'являються дрібні крапельки... і як тільки вітер злегка сколихне гілки, краплі починають падати, немов невинні дівочі сльози... а в ясний літній день сонечко любить грати у цих довгих, вільних гілках...





... може бути, вітер і плаче в цьому дереві, але нам воно дарує тільки радість, якої мені хочеться поділитися і з вами, а ще взяти участь у флешмобі, організованому моєю тезкою, "Історія дерева" 


7 коментарів:

  1. Очень красиво и очень по-летнему!

    ВідповістиВидалити
  2. Юля, рада, що Ти приєдналася до флешмобу!
    Чудові фотографії і такий поетичний пост! Тепло і сонце йдуть від монітору :-)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Юль, тобі дякую! До моря приєднатися не встигла, а з деревом вирішила не затягувати та відправити літні фото :)

      Видалити
    2. Ну і чудово!
      Наступний флешмоб буде не менш цікавим ;-)

      Видалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...