..довгі, тоненькі гілки цього дерева легко колишуться від найменшого дотику вітру... гілки, які непохитно тягнуться вниз... рано вранці, коли роса омиває землю живлющою прохолодною вологою, на тонких листках з'являються дрібні крапельки... і як тільки вітер злегка сколихне гілки, краплі починають падати, немов невинні дівочі сльози... а в ясний літній день сонечко любить грати у цих довгих, вільних гілках...
... може бути, вітер і плаче в цьому дереві, але нам воно дарує тільки радість, якої мені хочеться поділитися і з вами, а ще взяти участь у флешмобі, організованому моєю тезкою, "Історія дерева"
Очень красиво и очень по-летнему!
ВідповістиВидалитиСпасибо! ДА, Вика, это еще летние фотографии ;)
ВидалитиКрасиво. Очень.
ВідповістиВидалитиСпасибо :)
ВидалитиЮля, рада, що Ти приєдналася до флешмобу!
ВідповістиВидалитиЧудові фотографії і такий поетичний пост! Тепло і сонце йдуть від монітору :-)
Юль, тобі дякую! До моря приєднатися не встигла, а з деревом вирішила не затягувати та відправити літні фото :)
ВидалитиНу і чудово!
ВидалитиНаступний флешмоб буде не менш цікавим ;-)