субота, 12 липня 2014 р.

Дорогою додому...

... ми завітали до Львову... у Львові не була декілька років... як же я скучила за ним... часу у нас було не багато, тому я насолоджувалася кожною хвилиною зустрічі з ним... моя душа відпочивала у ньому... і на світлини майже не залишилось часу…










... мабуть якось треба закінчити свою малослівну розповідь про наші мандрівки, але слова так і не йдуть… сподіваюсь ви мене за це пробачите… 

У Карпатах...


пʼятниця, 11 липня 2014 р.

Легенда про озеро

Це сталося дуже давно, коли непрохідні карпатські ліси, швидкі ріки та високі гори належали одному багатому графу. Була у графа донька - красуня Синь. Струнка і гарна, обличчям біла, а очі сині, як небо в ясний день. Краще її не було в Карпатах! Чутка про дивовижну красу Синь розлетілася всюди. Багато парубків залицяло до неї, але Синь віддала своє серце молодому та красивому Виру - простому пастуху, у якого всього-то багатство було, що сопілка, на якій він вміло грав. Знаючи крутий характер свого батька, Синь стала зустрічатися зі своїм коханим потайки. Не було щасливіших закоханих на світі, ніж Синь і Вир.
Невдовзі про все стало відомо графу. Розгнівався він, місця собі не знайде: «Як простий пастух наважився претендувати на руку моєї дочки! За таку зухвалість він повинен поплатитися життям!». І наказав убити пастуха. Вистежили графські слуги Вира, коли він чекав на Синь, і скинули на нього зверху величезний камінь, який став його могилою. У ту мить, коли Вир віддав Богові душу, на серце Сині стало важко. Відчувши недобре, пташкою прилетіла вона на їхнє місце зустрічі і - о жах! - дівчина побачила кам'яну брилу з понівеченим тілом свого коханого Вира під нею. Горе Сині було невтішним. Обняла вона кам'яну могилу і гірко заридала. Вона плакала так довго, що незабаром на тому місці утворилося велике озеро з кришталево чистою водою і поглинуло Синь. Якщо не вірите, подивиться - ось острівець посеред озера - це вершина могили Сині і Вира. А озеро з тих пір називають Синевіром...


четвер, 10 липня 2014 р.

Скелі Довбуша

Є у Карпатах дивне місце - Скелі Довбуша... вони нерукотворні, їх створила сама матінка природа... дивовижне місце... 




Прикарпаття

Після закордонної подорожі ми відправилися на Прикарпаття, у Моршин... на розвідку :)))  Розвідка вдалася!!! Далі без слів і пояснень ви зрозумієте чому розвідка вдалася!!! Скажу одне, хочу туди повернутися!!!


середа, 9 липня 2014 р.

Ще декілька світлин з Туреччини :)))

Перш ніж я продовжу розповідь про те, де ми були після Туреччини, покажу ще декілька сонячних місячних світлин з Середземноморського узбережжя :)))


Маленький кусочок Туреччини. Частина 2

І так, будиночок на горі! Ні, не будиночок, а цілий будинок!!! Тому що в ньому 4 поверхи :))) І знаходиться він на горі Тахтали на висоті 2364 м на рівнем моря!!!

З початку покажу декілька світлин з майданчику, з якого стартує фунікулер 


тут господарьють качки :)))



і плавають вони басейні, який уходить в небо
 

І ось ми на самому небі!!!


вівторок, 8 липня 2014 р.

Маленький кусочок Туреччини. Частина 1

… ще під час подорожі обдумувала про що буду писати, коли повернусь додому…   вже тиждень дома, а слова все не йдуть… тому буде багато світлин і мало слів…


І так, як ви зрозуміли ми відпочивали у Туреччині… це був наш перший раз, не враховуючи того, що колись давно-давно я відвідувала Стамбул… з цієї давньої подорожі обожнюю Стамбул і заочно всю Туреччину … і ось ми в Туреччині… і хімії любові не сталося… і винна в цьому не Туреччина… так сталося, що ми не мали змоги подорожувати країною і майже всі 10 днів провели на березі моря, купаючись, об'їдаючись і загоряючи… 









Ви мабуть помітили маленьке слово «майже»? Ми все такі вибралися на маленьку екскурсію Бачити  будиночок на горі? Так-так, ми вибрались туди! Що ми звідти побачили, я покажу вам наступного разу :) До зустрічі!!!


Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...